[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRbovOjeqE80ihqQoAoV1vlR_pni46aAC7ryEe852Iwoo4MIgqg[/img]
Безсонна довга ніч римує гами,
Думки рояться, гублячись в імлі.
Зима ще сипле мокрими снігами,
Немов притрушує мої жалі.
А я в далеких спогадах блукаю.
У них лиш ти на весь безмежний світ.
Та не знайти мені ключі від раю,
Де нашої любові квітнув цвіт!
Де кожна мить бурхливо-неповторна…
Холодний дощ, мов щедрий зорепад.
І я з тобою поруч завжди гордо,
Несла у серці тисячі свічад.
Вони теплом нам душі зігрівали,
До нових весен наближали шлях.
А ми, як вперше, палко так кохали,
Блукаючи по зоряних стежках…
А тиша ночі злегка пестить душу,
З безсоння час немов спиняє плин.
Я знаю, любий, відпустити мушу…
Дощем стікає смуток із краплин…
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQ6zcVEJc6npSBrOGW_ASKC6kqcpmNbmOONT-NZ7VbBjqTKwsNB[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825816
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2019
автор: Ніна-Марія