Тобі б у янгольських зігрітися руках,
Прикрити голе тіло пір`ям білосніжним
Між бірюзових хвиль блукаючих в пісках,
Біля Мальдівських островів чи може Фіджі.
Удвох з коханим у шикарному «Жюль Верн»,
Спокійно снідати б на Ейфелевій вежі,
Гуляти мовчки вдень бульваром Сен-Жермен,
І проводжати поглядом старих Peugeot кортежі.
Тобі б шампанського… «Chateau Montus» вина,
Чи «Маргариту» з лайма й срібної текіли,
Коктейль «Самбука бум» смакований до дна
І білу яхту біля сходів вверх до вілли.
Тобі би танці та гітари перелив,
Трьох мексиканців смуглих в пончо і сомбреро,
Аби твій день складався із сюрпризів-див,
Й було назавжди над тобою синє небо!
Щоб квіти й кава зранку, у вечері театр,
Аби Європою круїз і різні люди…
Та, ось на жаль, у тебе є газдівство, сад,
А у хліві тебе чекають, свині й кури.
Чекає посуд в хаті, діти, чоловік,
Козяче вим`я жде, недоєне з учора
І твій улюбленець, маленький бичок Філ,
Якого в світ цей принесла стара корова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2019
автор: Ярослав Ланьо