Не знаю ( рондо )

Не  знаю:    вже  весна,  чи  ні,  
 Але  її    давно  чекаю.  
І  цей  пейзаж  сумний    в  вікні
Я  кожен  день  спостерігаю:
Вже  почорнів    проталий  сніг
По  всьому  полю  аж  до  гаю.
Багнюка  стелиться  до    ніг..
Ну  як  тепер  я  погуляю?!
Не  знаю..
Чи  дасть  зима  прийти    весні?!  
В  душі  надію  я  плекаю,  
Що  завтра,  як  в  чарівнім  сні,
Свою  весну  я  пострічаю.
Тепло  чи  принесе  мені?!  
Не  знаю..




















Рондо  -  тверда  форма  в  поезії  Нового  часу,  так  або  інакше  що  спирається  на  середньовічні  зразки  (див.  рондо  у  французькій  поезії  XIII  -  XV  віків).  Згідно  М.  Л.  Гаспарову,  рондо  в  російській  поезії  Срібного  століття  -  цей  вірш  з  15  рядків  з  наскрізною  рифмовкой,  причому  9-а  і  15-а  є  усіченим  першим  віршем.

Рондо́  (фр.  rondeau  —  круглий)  —  назва  строфічної  організації  вірша  з  відповідною  жорсткістю  форм,  яка  склалася  у  середньовічній  французькій  поезії,  звідки  поширилася  на  європейські  літератури.

Основним  вважається  канонічне  рондо  з  тринадцяти  рядків  на  дві  рими,  де  перший  двічі  повторюється  на  восьмому  та  тринадцятому,  зразки  якого  спостерігалися  у  творчості  К.  Маро  (16  ст.).  Відомі  також  рондо  з  одинадцяти  та  п'ятнадцяти  рядків  («Осіннє  свято»  М.  Рильського),  а  також  —  складне  рондо  з  чотиривіршів  із  обов'язковим  повторенням  послідовно  кожного  рядка  першого  катрена  як  підсумкових  рядків  наступних  катренів.  Повторювані  слова  витворюють  своєрідний  лейтмотив  рондо.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825719
Рубрика: Містика
дата надходження 16.02.2019
автор: Ольга Калина