На межі підсвідомого щастя,
На кордоні здійснЕних бажань
Розділю нерозділені пласти
Прагнень, віри, надій, сподівань.
Хоч спочинку проситимуть ноги,
Втома буде ложить до землі,
Не зійду зі своєї дороги,
Не покину старання свої.
Праця й піт черговУ здійснять мрію,
Ложе з лавру мене вже чека,
Зупинюся, приляжу й знов мрію,
Знов шукає роботу рука.
Так життя пролетить перемінно
Між спочинком і здійсненням мрій.
Буде біль в нім і сум неодмінно,
Але жити без мрії не смій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825691
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2019
автор: Волинянка