Eternal wanderer

Проходять  ранки,  минають  ночі
І  день  за  днем,  як  човен  той  пливе
А  хотілося  більше  дивитись  позаочі
Та  краще  пізнати  самого  себе
Але  закриті  мої  очі
І  човен  той  мене  не  жде
Із  ранку  сонце  й  місяць  щоночі
Так  вічність  життя  вперед  жене
А  я  та  вічний  мандрівник  схожі
І  в  надії,  що  сонце  знову  зійде
Рахує  зорі  він  свої  щоночі
Як  я  ті  очі,  що  вдень  бачили  мене

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825623
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.02.2019
автор: Logvinov