чорні рої п’яні південним вітром_
гострі краї вкотре нової криги_
мляві ляльки, з ранку протяті спиртом,
ждуть наче спасу слизу плачу відлиги_
згорнута ртуть зіниці / іржаві межі,
довгі кортежі / здерта асфальтна шкіра_
стогнуть мережі в сірому безбережжі,
в’ється змією в серці епюра міри_
шелестом герців, реготом посполитих,
скреготом щелеп ночі до знакозміни,
ґвалтом сирени, вовчим виттям молитви>
> сповнена вперше з осені мозку піна_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825360
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.02.2019
автор: Ки Ба 1