Колишній подрузі дитячих літ
Ховаєш очі чом від мене,
подруго—москвичко?
Тому що сталось незбагненне,
й нам удвох незвично.
Незвичне зветься в нас війною,
в тебе ж отут мати.
Самі-бо ваші взяли зброю,
в нашу ввійшли хату.
Для тебе всі мої краяни--
«нацики», «фашисти».
Ви зупинить могли тирана
й з поля «трактористів».
Москва скрепна нам ніж у спину,
гинуть наші діти.
Стояти ж будем до загину…
В кожного в цім світі
одна - єдина Батьківщина.
В тебе аж дві наче.
Так полюбилась Московщина,
не можеш інакше?
Ховаєш очі чом від мене,
подруго-москвичко?
Чужою стала Україна?
Схаменись, сестричко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825184
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.02.2019
автор: Valentyna_S