[youtube]https://youtu.be/tH14Scf6eIo[/youtube]
Сніг на дахах повільно тає,
Краплі води з стріх потекли.
Сонце в небі яскраво сяє,
Даруючи признак весни.
І в душі в мене сум розтанув,
Та підсніжники розцвіли.
З під листу пролісок заглянув,
Наче птахів почув голоси.
Відчув подих теплого вітру,
Промінь сонця полоскотав.
І здалося, що ніби на мить,
У казкову весну попав.
Десь недалеко на узліссі
Голос зозулі залунав,
А високо, аж в піднебессі,
Сизий яструб кругом літав.
Навкруг сніжно- біло сад цівів,
А неподалік джміль гудів.
В пелюстки квітів він залізав,
Солодкий нектар забирав...
Та у вікно я подивився,
А там бурульки звисають...
-Не спіши, потерпи ще трохи!
Ніби жартом промовляють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825141
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2019
автор: dashavsky