Жінка повинна ковзати,
Довжитись і розходитись,
Жінка повинна ширитись
У напівсфері рук
Жінка повинна вирости
Викохатись, розправитись
Жінка повинна ніжитись
Серед лісів і лук
Жінкою напуваються
Коли не можуть дихати
Жінкою затуляються
Від дощів й завірюх
А коли вже наповняться
Глодом та обліпихою
Сливами та кульбабою
В пелену їй впадуть.
Будуть так притулятися,
До полотна солоного
Руки її долонями
Терти в вогкій пітьмі
Жінка була народжена
Щоб заклинати повені
З місяця тягти промені
В коси свої густі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825138
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2019
автор: NNNP