шепіт згоди неначе вирок,
дві породи, до крику різні,
меж можливого штрих – пунктири,
хитрі погляди, як наскрізні_
бляклим світлом тремтить повітря,
хіттю хворі чи ладні грати
по затертим лекалам квітня
розбираючи на цитати
остаточну відвертість тиші,
возвеличену щемом свічки,
дві погорди, богів мудріші,
вкотре входять в ту саму річку_
вкотре будуть шукати крайніх,
скаламутивши сміхом воду,
у байдужості одностайні
чатуватимуть на нагоду
розтрусити золу емоцій,
розімкнути лещата пружні
і ловити очима сонце
на холодній, мілкій калюжі_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825069
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.02.2019
автор: Ки Ба 1