[youtube]https://youtu.be/eTx6WJGoayA[/youtube]
Моя зима, моя зима чарівниця,
Снігу натрусила, снігу намела.
Голову мою ще більше побілила,
А із сивиною років додала.
Я попрощаюся, зимонько, з тобою,
За село тебе далеко проведу.
А там на весну трохи ще почекаю
І в сад яблуневий її приведу.
Та не спішить то зима нас залишати
І заховалась в смерекових лісах,
Білою ковдрою покрила Карпати,
Бурульками хизується на гілках.
Моя зима, моя зима чарівниця,
Моя зима,- красуне білолиця.
На прощання рукою тобі помахаю,
Може, Бог дасть, тебе знов дочекаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825018
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2019
автор: dashavsky