Пахне м'ята і чебрець у полях широких,
В піднебессі вітерець й місяць ясноокий.
Зорі падають в траву, миються росою,
На побачення іду милий із тобою.
Я ступаю тихо так,щоб вітри не чули,
З'явиться у небі знак і він їх розчулить.
А кохання у душі грітиме словами,
У мережці спориші у нас під ногами.
Нерозтрачену любов я віддам для тебе,
Щастя нас зустріне знов у зірному небі.
Підкрадається туман, піднявсь над водою,
Більш нема душевних ран у нас із тобою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824979
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)