глевкий / торішній / чорний сніг_
короткий крик руйнує тишу,
хтось вперто бреше : все на ліпше,
хтось валиться повільно з ніг
рахуючи цятки ворон_
брудної стежки рубікон,
останній сон / лимонні вікна
ятріють крізь важкі повіки,
як відблиск сонця на косі_
відводять очі незнайомці,
згасають спалахи емоцій
і пам’ять водить мар вертеп
навколо вічної осі_
межа_ бетонні частоколи,
криві / гнилі хрести мереж,
що далі_ жодного “ але ж”_
сухі, шаблонні протоколи,
слідів намиста / кілька колій,
жерців мамони хитрі ролі
в лахмітті смоляних одеж_
глевкий / торішній / чорний сніг,
холодний оберіг на шворці
не врятував і не зберіг,
закляклий кадр в пустому оці,
набрякле небо, зайвий плач,
байдуже, нічиє “ пробач”_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824954
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2019
автор: Ки Ба 1