зона комфорту

серце  чавить  снагу  в  аорту,
мозок  тліє,  скриплять  шарніри_
межі  зони  його  комфорту
за  півкроку  до  краю  прірви_

нерухомі  піщані  замки/
жовті  випари  /  кислі  смоли,
зайві  ночі  /  бліді  світанки,
в  крапку  згорнуті  видноколи_

тротуари  /  отари  /  шпари,
ритуальні  розмови  з  тінню,
сірі  стіни  /  налиті  хмари,
оцифровані  сновидіння_

загартовані  сміхом  мертвих
охоронці  пустих  скрижалей,
сконцентрований  кат  і  жертва,
що  танцює  як  змій  на  жалі_

хтиві  жриці  лоскочуть  днище,
хитрі  свідки  відводять  очі
і  шепочуть  :  аби  не  нижче_
і  ховають  оскали  вовчі_

білий  череп  на  натюрморті,
хрускіт  щелеп  нової  віри,
межі  зони  його  комфорту
за  півслова  до  краю  прірви_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824953
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2019
автор: Ки Ба 1