Грає сопілка… Дивні ці звуки.
Сипле кохання хто́ через край?
Лель наливає меду в розлуку--
Гіркість її він соло́дить нехай.
Кличе лелек летіти додому,
Леля - сестриця обру́си їм тче.
Вишиє білим по голубому,
Золотом щирим вручну підмете.
В льолю тоненьку сонце вдяглося,
Котикам «люлі» сокоче верба.
Раннє на ніжки квіття звелося,
Ластівок кличе знову турба.
Гребенем вітер чеше волосся
Лелю та Лелі й леліє близнят.
Хор у гаю -- птахів стоголосся--
Будить зі сну ясенців пахолят.
Грає сопілка… Дивні ці звуки.
Сипле кохання хто через край?
Лади й Сварога любії діти!
Земле Вкраїнська, весну зустрічай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824908
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2019
автор: Valentyna_S