Осінь щастя мені наворожить

Мокрі  краплі  дощу,  мені  тихо  про  щось  шепотіли,
Я  слова  ті  впущу,  притулюся  до  шибки  несміло.
Так  кохаю  тебе,  а  по  шибці  течуть  дощу  сльози,
Вітер  висушить  їх,  намалюють  картини  морози.

Стільки  часу  минуло,  душа  все  думками  з  тобою,
Марить  кожного  дня  і  страждає  без  тебе  до  болю.
Сон  приходить  тихцем,закрадається  тихо  до  хати,
Лист  пошлю  з  вітерцем,щоб  його  ти  зумів  прочитати.


У  листі  напишу,  що  мені  так  самотньо  без  тебе,
В  осінь  я  запрошу,  а  у  свідки  візьму  собі  небо.
Ти  для  мене  життя  у  якому  без  тебе  не  можу,
Я  лечу  в  забуття,  осінь  щастя  мені  навороже...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824853
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)