Всі горілки горять без обмежень,
То ж задуха стоїть недарма…
Відчинити б вікно на остежень,
Та не можна на дворі зима.
Лютий зиму приніс з потеплінням,
Сніг пропав, гнізда роблять круки.
Всі чекають весну з нетерпінням,
Лід давно вже посходив з ріки.
Перші котики пахнуть медові,
Почала ледь сіріти верба.
Горобці – це створіння казкове,
По воді, наче коні стриба.
І так хочеться знову у весну,
Щоб летіли додому клини.
Хай природа миттєво воскресне
І засяють веселки весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824820
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.02.2019
автор: Віталій Назарук