Як випадково вилетить воно, то не впіймаєш,
У клітку золоту, мов птаха не посадиш,
З ним обережно слід поводитись всім нам,
Наче із тим новонародженим малям.
Коли його на волю випускаєш, то подумай
Чи ненароком не поранить чиюсь душу,
Бо може і "вкусити", мов собака,
Зверху не буде крові - в серці рана.
Зненацька може громом оглушити,
А може лікувати і зцілити.
Дзвінким, барвистим, ніжним, кольоровим,
Пісенним й добрим буде нехай...( Слово).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824702
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 09.02.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський