Іду, цілована морозом,
Серце у грудях тисне Герди слід.
Вітряно-місячним прогнозом
Лютий грозиться: не розтопить лід.
Закуталась у шаль пухову,
Крихти тепла у тілі бережу.
Тебе в собі відчути б знову,
Яке то щастя, знати, що живу.
Що марево мінливе, зимнє,
В іскристих спалахах сніжин - мана.
Небо накриє ніч вечірнє,
На вушко скажеш: мила, дорога.
Обійми вкрадуть час до ранку,
Кохання двох таїтиме постіль.
Сонце загляне крізь фіранку,
Закружить в легкім танці водевіль.
08.02.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824672
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2019
автор: Валентина Ланевич