невимовні паролі, цупкі ланцюги,
кристалічні структури пейзажу_
аноніми крокують по колу з ноги,
ребра чавлять колючі корсажі_
випадкові сюжети німого кіно
із прозорим від’ємним бюджетом,
тягне душу магнітом бездонне вікно,
що капканові щелепи жертву_
текстурованих стін цифровий лабіринт,
спотикається бідна уява,
розпадається зайвих думок алгоритм,
захлинається пам’ять – роззява_
розминаються зламані лінії доль,
чорний іній на глянцевих масках,
ти ховаєшся в тінь, забуваєш пароль
і хмілієш від щастя поразки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824578
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2019
автор: Ки Ба 1