капкан /re/

невимовні  паролі,  цупкі  ланцюги,
кристалічні  структури  пейзажу_
аноніми  крокують  по  колу  з  ноги,
ребра  чавлять  колючі  корсажі_

випадкові  сюжети  німого  кіно
із  прозорим  від’ємним  бюджетом,
тягне  душу  магнітом  бездонне  вікно,
що  капканові  щелепи  жертву_

текстурованих  стін  цифровий  лабіринт,
спотикається  бідна  уява,
розпадається  зайвих  думок  алгоритм,
захлинається  пам’ять  –  роззява_

розминаються  зламані  лінії  доль,
чорний  іній  на  глянцевих  масках,
ти  ховаєшся  в  тінь,  забуваєш  пароль
і  хмілієш  від  щастя  поразки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824578
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2019
автор: Ки Ба 1