КОЖЕН ДЕНЬ СВИСТЯТЬ КУЛІ

На  сході,  п'ятий  рік  іде  гібридна    війна,
і  в  чорний    вугіль  обпалений  густий  степ.
регіоналка  зрадниця  рашу  привела,
хижа  орда  ,сіє  міни  під  ревучий  реп.
I  дикі  звірці  об'єднались  в  одну  зграю,
живе  на  українській  землі,  а  яка  лють?
забули  ,хто  годує  ...де  воду  черпають?
і  несуть  ,загрозу  суспільству  і  смертну    ртуть.
Каїн  з  Авелем  воює  -вічна  боротьба,
за  те  ,що  матінка    родила  українцем.
солов'їною  мовою    розмовля  дитя,
у  своїй  хаті    господар  ,не  є  чужинцем.
Україна,  збирає  смерть  ,як  зерно  на  жнива,
над  спаленим  тілом  скрегочуть  чорні  круки.
і  цвіт  калини  -найкращі  віддають  життя,
чи  мати  родила  дитя  на  біль  і  муки?
І  кожен  день  ,свистять  кулі  над  головою,
у  запеклім  бою  гинуть  хлопці  молоді.
старі  батьки  ,вдова,  діти  стали  сиротою,
викарбуване  ім'я  в  мармуровій  плиті.
М  ЧАЙКІВЧАНКА
 

















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824553
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2019
автор: Чайківчанка