Ми знаєм все від «А» до «Я»
Про те, як крутиться Земля,
І навіть знаємо, чому
Проходить світло крізь пітьму.
Але не можем пояснить,
Чого нелегко в світі жить.
Ми знаємо, що у природі
Усе залежить від погоди
І знаєм точно й достовірно,
Що все у ній – закономірно.
Але трапляються дива,
Яким пояснення нема.
Ми втілили свої знання
В різноманітні відкриття
І захотіли світ змінить,
Щоб легше в ньому стало жить.
Але в собі змінити щось
Нам досі так і не вдалось.
Давно доказано, що світ
На трьох китах вже не стоїть
І знають діти всі малі,
Що людей повно на землі.
Але пояснення нема,
Чому ж людина так сама.
Ми, щоб в природі панувать,
Знання примушуємо працювать,
А щоб технічний йшов прогрес,
Підтримуємо пізнання процес.
Ми знаємо багато що,
Але без віри ми – ніщо.
2008 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824461
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.02.2019
автор: Павло Коваленко