Люблю, як розливається ріка,
Весняною порою, коли верби,
Гіллям з бруньками, як чиясь рука,
Воді лоскоче оголілі нерви.
Коли на плесо вийдуть карасі,
Ще не протерши оченята зрання,
Коли залиті луки, не в росі,
Коли земля нове вдягає вбрання.
За тих, хто повертається - молю,
Щоб поклонились рідному й святому.
«Курли» весною в небесах люблю,
Коли клини вертаються додому.
І видається, що прийде той час,
У нас в країні, як і у природі,
Збудуєм храм в якім іконостас
Прийме молитву від людей свободи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824334
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2019
автор: Віталій Назарук