Може твоя, сумна і чарівна
Може чужа, далека й наївна
До сонця, до неба літає
І з вітром у схованки грає
Інколи в тепло одягається
Інколи росою вмивається
Її б у обійми і не відпускати
І тільки з нею світанок стрічати
Червоним намистом оповита
Дзвінкими струмочками розлита
Ходить стежками зеленими
І простягає рученята до неба
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824310
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2019
автор: Miriamina