Кутів не буде – замість них будуть вигини,
Витончені лінії, спрямовані тільки вперед.
Історію – з її твердим корінцем і загнутими
Кутками сторінок – замінять дрібні деталі.
Динозаври так само колись поступилися
Місцем купам, неосяжним купам льоду.
Жінки залишатимуться жінками, але
Різниця втратить будь-яке значення. Секс,
Витримавши всі загрози, вдовольнятиме
Лише думки, в межах яких він й існуватиме.
На потіху ми танцюватимемо самі для себе
Перед дзеркалами, які позолочені лампами.
Найстарші з нас впізнають їх сяйво, проте
До того часу слово «сонце» стане абревіатурою від
Системи Освоєння Надлишку Цільової Енергії,
Звичної в кожному домі і притулку для літніх людей.
І, так, ми доживатимемо до ще глибшої старості
Завдяки повній злагоді. Невагомі, нічим не зв’язані,
За вічність навіть від нашого власного місяця,
Ми пливтимемо крізь імлу космосу, який буде,
Віднині й до віку, збагненним і безпечним.
[url="http://t.me/o_fediienko"]Підписатися на щотижневі оновлення[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824256
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2019
автор: o.fediienko