ЖИТТЄВИЙ СТЕЛАЖ

Хтось  крихту  з’їсть  –  відчує  насолоду.
Інший  за  раз  з’їдає  пів  свині.
Когось  сорочка  грітиме  від  льоду,
Комусь  перини  з  пуху  крижані.

Одному  досить  пісні  із  народу,
А  інший  прагне  слухати  «метал».
Комусь  і  дощ  приходить  в  нагороду,
А  іншому  і  бриз  на  морі  –  шквал.

Комусь  громи  –це  симфонічні  звуки,
Іншому  спати  не  дає  цвіркун.
Комусь  орлами  видаються  круки,
Комусь  рисак  здається  не  бігун.

Життя  –  стелаж    в  якому  є  полиці,
Де  місце  виглядає  на  своє…
Життя  хранить  на  ньому  таємниці,
Таких  речей  стелаж  на  видає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824245
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.02.2019
автор: Віталій Назарук