[b]Вчитель наче з фільму «Доживемо до понеділка»[/b]
Як все міняється, до неймовірності цікаво,
Сьогодні знову маю, що розповісти,
Доп'ю лише свою ранкову каву,
До них б усе це донести.
Бо одні очі щирі і відкриті,
А в інших, бачу, темрява густа,
Як маю потім темряву цю оцінити,
Може, професія моя не та?
[b]Викладач між іншим, що «мріє заробити»[/b]
Привіт, колего. Йдеш на крилах на роботу,
А я бреду. Та я б за весь цей час
Не те, що на якусь тойоту,
На віллу б заробив. Страждання біомас.
[b]«Доживемо до понеділка»[/b]
А що мішає. Уперед, друзяко,
Ти вивчив вже давно валютні знаки,
Втішаєшся не кликаним батькам,
Підказуєш, що тут, що там …
[b]«Мріє заробити»[/b]
Воно б то так, та ось шкода контактів,
Та й не люблю підписаних контрактів,
Ось так кручусь, встигаю все, що можу,
І вже будиночок маленький зводжу.
[b]Студент, що дивиться на світ відкритими очима[/b]
Цікаво стало. Тільки б не пішов,
Як попередники його не раз робили.
І що він у роботі цій знайшов?!
Та в мене до навчання виростають крила.
[b]Студент без бажання вчитися[/b]
Поклала мама двісті гривен у конверт,
ДВВС ніяк не можу здати,
Йду на екзамен наче на концерт,
Цікаво, як я маю виступати …
[i]Через годину, залишивши конверт на столі «Доживемо до понеділка»[/i]
Отож, не знаю я нічого, не біда,
Ось тут моя, як кажуть, панацея,
Це наче була ваша коляда,
Моя скінчилась одіссея …
[b]Доживемо до понеділка[/b]
Подачку свою, прошу, заберіть,
Мені не до душі така задачка,
Збирайте речі й на всі боки йдіть,
Це там за стінкою в пріоритетах дачка …
[b]Митник, що вирішує питання[/b]
Так, я до вас, бо служба в нас важка
Не пропустити в Україну сірячка,
Не маю часу, в чім ціна питання,
Нам тут не час проводити змагання …
[b]Доживемо до понеділка[/b]
Бігун ваш вже давно прибіг,
Собі в тіньочку тихо ліг,
У мене лекція і серед тем
Одна із ваших самих кращих схем …
[b]Голос з неба (якщо подобається, «дзвінок з неба»)[/b]
Друже, постав, та ну їх всіх в болото,
Нема лигатись з ними жодної охоти,
Якби я вірив хоч на одну соту …
Який з нас цій системі спротив?!
[b]Доживемо до понеділка[/b]
Ви знаєте, не маю я нічого проти,
Не можу друга залишити без роботи,
[i]Киває в сторону «Хоче заробити»[/i]
Я довіряю іспит цей колезі
Живемо наче в гетерогенезі …
[b]Чиновник з потребою улесливого наступника[/b]
Ой, мушу кадрове питаннячко рішити,
Кого б мені тут поруч посадити:
І молодого, і розумного, та в міру,
Щоб не старався площу округлити.
Наверх щоб гарна йшла про мене думка,
Щоб міг занести, взяти і відкрити,
Щоб заготована була легенька гумка,
Бо дещо треба буде «запилити».
[b]«Хоче заробити»[/b]
Маю для вас чудову креатуру,
Таку як треба «лагідну» натуру,
Всього за підпис ваш і коньячок,
У вас вже на борту мій морячок.
[b]Бізнесмен, що не знайшов працівника[/b]
І що мені тепер робити,
Самому все кидати, когось вчити,
Та ще й такого, щоб хотів,
А не мов індик у мобілку гелготів …
Дивись, стоять студент з викладачем,
І сперечаються - що за незвикле діло?!
Пробачте друзі, що задів своїм плечем
Розмову вашу підозрілу.
Шукаю я собі працівника, та може хтось із вас надмір сердитий?
[b]Доживемо до понеділка[/b]
Та ні, ось вам його й моя рука,
Цікаво нам, то можемо й побитись
[i]Жартуючи[/i]
Студент чудовий, творчий, хоч дивак,
Не знаю, як в одному це змогло все поміститись.
[b]Студент, що дивиться на світ відкритими очима[/b]
Не знаю, що й сказати,
Повезло комусь
Такому у житті зустрітись.
Я раджу всім, вивчайте ремесло,
Щоб потім на життя спідлоба не дивитись …
*[i]або історія з університетського життя
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824154
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.02.2019
автор: Дружня рука