Як знати солодко, що ти мене́ чекаєш
Що я живу весь час в твої́'х думках
Як гаряче, коли вірші свої читаєш
І серце зупиняється, коли в твоїй руці моя рука
Яке то чудо королевою твоєю бути
Нехай без королівського вбрання й корони на чолі
Але відношення твоє — його ніколи не забути
Й всепроникаючі, палкі твої думки
Твої я подарунки з теплотою зберігаю
Так, ніби—то частина те́бе біля мене є
Сама від думання десь в небесах літаю
Яке палаюче кохання є твоє!
Для мене — сотні присвятив віршів, так не буває
Хіба у казці, й в романтичному кіно
Я почуття твої' — за тисячі доріг, як сонце відчуваю
Так кружать голову, немов міцне вино
Ти називаєш ме́не — «мила», серце тане
Які ласкаві й ніжні є твої слова
Десь в глибині я думаю «нехай любов його — не перестане»
Бо рідні є : моя й його душа
У спогадах з тобою— так, немов у воду кришталеву я пірнаю
Захоплює диха́ння, ніби пташка я, лечу у вишині
Собі зізнатись важко, але так його кохаю
Яка ж любов буває у житті!.....
Можливо це придумав я, можливо перебільшую та фантазую
Але незміне є одне — вогонь в твоїх очах
Його я бачу, відчуваю, та за ним сумую
Кохання справді робить казку нереальну у серцях!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823837
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2019
автор: Witer