Осінь в місто зазирнула теплим дощичком.
Вже чекали всі на нього й сподівалися.
Закотилося за хмари ясне сонечко,
а на хвилях тільки чайки залишалися.
Осінь-осінь, ти пустунка і бешкетниця!
Жовте листячко бульварами розвіяла,
розтріпала вітром зачіску у Пушкіна,
Дюку кетягів калинових накидала.
Пострибала стрімко сходами бульварними
вниз, де хвилі грають простором і барвами.
Довго тішилась червоними вітрилами,
вітру вільного одвічними мотивами.
Пригорнула ніжно крихітку з мамусею,
тих, які на батька з моря зачекалися.
Перехожих усміхатися примусила,
цим безкраєм дивовижним милуватися.
Таня СВІТЛА
01.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823782
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2019
автор: Таня Світла