Блудниця нічка, із снігом мов у змові,
Геть посивіла, повсюди… темінь, сіро,
Такий характер, то причуди зимові,
Сховала місяць, сплять зорі, десь понуро.
Сльозяться хмари, від обіймів й холоду,
Легенький шепіт, колискова для землі,
Дощ - гість незваний, порушив сну солоду,
Не рада ночі, кепсько на душі мені.
Вікно відкрию, зазирну між краплинки,
Вони вже мерзнуть, від подиху морозу,
На підвіконні, біліють порошинки,
Блудниця нічка, світлішає відразу.
Чи притомилась, чи піддалась спокусі,
Згадала погляд, молодого серпанку,
В сизій вуалі, розтала в піднебессі,
Блудниця нічка, сховалась від світанку.
2019.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2019
автор: Ніна Незламна