Лікарня Душ

Так  давно  не  писав  листи,
Пам'ять,  затиснута  в  ґратах  сірих  буднів,  обережними  кроками  шукає  вікно
Лікар  сьогодні  був  злий  -  хтось  зливає  таблетки  в  унітаз,  і  він  не  знає  хто  саме
смішно,  але  ж  я  знаю  що  нічого  не  вийде
ні  в  нього,  ні  в  пам'яті.  
Ковтати  ту  отруту  я  всеодно  не  буду,  а  спогади,  покалічені  після  чергової  спроби  суїциду,  загоять  рани  як  черговий  мутант  популярних  фільмів  для  підлітків.  
Зупиняти  її  теж  не  варто,  хто  тоді  буде  писати  всі  ці  листи  без  адрес  і  імен?
Здається,  я  вчора  бачив  рибалочку,  значить  скоро  весна
пам'ять  брудно  виялалась  -  до  вікон  підвели  струм,  і  тепер  її  ковбасить  коли  намагається  прослизнути  крізь  ґрати
Я  відклав  олівець  і  посміхнувся  -  теж  мені,  перешкода
Не  знаю,  брак  паперу  заважав  написати  хоч  щось  раніше,  чи  ті  крапельниці,  що  ставили  мені  турботливі  сестри...
Щойно  загасили  світло,  і  черговий  перевірив  двері  палат,
десь  назовні  голосно  зойкнули  безтілесі  спогади
Лікарня  Душ  завжди  поруч
Лікарня  Душ  нікого  не  випускає

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2019
автор: Quadro.Tony