СИНОЧКУ , МІЙ ПРОСТИ!

Присвята  всім  матерям,  які  втратили  сина  на    Майдані  і  війні.
О  дитино  моя  -ти  любов  і  ніжність!
Ясне  сонечко-Ангела  два  крила.
Йду  ,за  тобою  синочку  у  вічність,
Крізь  сизі  тумани  і  терни  життя.
Гасну  свічею  від  відчаю  розпуки,
Не  бачу,  білого  світу  іду  в  заметіль.
Ніхто  ,не  замінить  сина,  одні  муки...
Смерть  ,пожирає  душу  -землі  сіль.
Прости,що  побиваюсь  за  тобою-
не  знаходжу  ,місця  собі  на  землі,
Несе,  течія  ріки  за  бистрою  водою,
Шукаю  ,берег  надії  вчорашні  дні.
Сльози    ,каменем  зросли  у  ношу,
Вітер,  шмагає  в  лице  бичем  дощу...
Невимовна  туга  ,рве  навпіл  душу-
І  я  незнаю,  чи  мертва...  а  чи  живу.
Без  тебе  -сирота...  верба  при  дорозі-
Душа,  згорає  у  попіл  від  горя  і  біди.
А  ти  сяєш  ,зорею  під  небесами  у.  Бозі,
О  сину  мій  ,що  не  захистила  прости.!
Надворі  ,зима  холод  мороз  хуртовина,
Вітровії,  замели  білі  сніги  до  порогу
А  сива  мати,  додому  чекає,  жде  сина-
Слізьми,  вмиває  личко  молиться  Богу.                      .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823541
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2019
автор: Чайківчанка