На межі горизонтів життя
Де палаюче сонце так сяє
Коридорами свого буття
Йде неспішно, тримаючись зграї
Робить щось , і можливо не те
Та хіба ж всі святі в цьому світі?
Точно знаючи лише одне -
Недарма, що народжена з квітів!
Час біжить, ось уже й сивина
Обережно, навшпиньки крадеться
Обійме, приголубить вона
Й не покаже цю правду люстерце
Погортавши життя сторінок
Вже достатній мозоль є на серці
Це не страшно, чекає Його
Неймовірна, народжена з терцій
Сміх і лагідність, мрії в очах
І відкритих емоцій озерця
Стрибунець у душі (як маля)
Та для нього - народжена в серці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823473
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2019
автор: Katran