Роки минають…

Роки  минають  -  а  ми  і  не  жили:
 Мало  сміялися,  мало  кохали.
 Бачили  мало,  трохи  більше  читали,
 І  від  чогось  так  сильно  втомилися.
 
 Ми  поспішали,  але  час  втрачали;
 До  щастя  прагнули,  але  багато  страждали.
 Правду  шукали,  в  собі  сумніваючись;
 Свята  чекали,  смутку    віддаючись.
 
 Часто  ми  були  собою  незадоволені:
 То  підносилися,  то  падали  боляче.
 Багато  чого  занадто  в  житті  ми  боялися,
 Рідко  долі  ми  своїй    покладалися.
 
 Нам  все  хотілося  зрозуміти  і  освоїти,
 Все  полюбовно  і  мудро  влаштувати.
 Роки  минають  -  а  ми  і  не  жили:
 Мало  сміялися,  мало  кохали.
 Шовкуненка  Ірина
Переклала    на  українську  мову      30.01.19        8.42


Годы  проходят  -  а  мы  и  не  жили:
Мало  смеялись,  мало  любили.
Видели  мало,  чуть  больше  читали,
И  отчего-то  так  сильно  устали.
 
Мы  торопились,  но  время  теряли;
К  счастью  стремились,  но  много  страдали.
Правду  искали,  в  себе  сомневаясь;
Праздника  ждали,  тоске  отдаваясь.
 
Часто  мы  были  собой  недовольны:
То  возносились,  то  падали  больно.
Многого  слишком  мы  в  жизни  боялись,
Редко  судьбе  мы  своей  доверялись.
 
Нам  всё  хотелось  понять  и  освоить,
Всё  полюбовно  и  мудро  устроить.
Годы  проходят  -  а  мы  и  не  жили:
Мало  смеялись,  мало  любили.
 Шевкуненко  Ирина

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823330
Рубрика: Нарис
дата надходження 30.01.2019
автор: Тома