Не виніть вдову даремно,
Що краде чуже тепло.
Їй несолодко й недремно,
Їй незатишно і темно,
Душу болем обпекло.
Що гріховного зробила
Молода іще вдова?
Ні, вона не розлюбила,
Просто доленька розбила
Щастя бувшого штурвал.
Що ви знаєте про ночі,
Прикрі сльози до зорі,
Сни збентежені жіночі,
І без сну підпухлі очі,
Крик надії, море мрій?
Не тривожте, вдовин спокій,
Ніжну вдовину красу.
Не робіть бездумні кроки,
Світ без вас уже жорстокий!
Нащо сей безглуздий суд?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823289
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2019
автор: Полісянка