М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Якби я мала, -синку пташинні крила?...
полетіла ,за тобою у синє небо.
і зорею небесний рай освітила
Сонечком осяяла стежки для тебе.
Скажи ,дорогий сину де ти зараз є?...
Дай якийсь знак,мені - з високого неба
краєм ока, гляну у віконце твоє,
тай килим маків простелю для тебе.
Дні ночі до тебе прокладаю мости,
і у смутку, в дитинство біжу босоніж.
Де у саду ,зростали юності роки,
А тумани, ведуть у вічність роздоріж.
Заблукала, між хмар океані синім,
і не можу ,до тебе стежку віднайти...
О брате -вітре, неси вітання дитині...
подаруй, світу білі троянди весни.
Я віддам, тобі сину всі скарби земні...
Щоб ти воскрес,ожив у новому житті.
Гасну свічею, нема радості мені...
Озовись ,де ти?... я несу любов душі.
Чекаю,жду щоб прийшов до мене у снах
Білим голубом торкнувсь у шибку мою
Шукаю, повсюди ...лечу -як синій птах,
Щоб зацілувать, рани голівку твою.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823237
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2019
автор: Чайківчанка