Лише табличка біла на стовпі,
Села давно і в помині немає.
«Курли» селу скидають журавлі
І їх назад табличка проводжає.
Цвіло село … Побілені хати.
Ганяли по стежках голодні діти.
Садків нема – нема чому цвісти,
Немає лавок дідові сидіти.
Із ряду хат фундамент залишивсь,
І край села росте старезна груша.
Також хрести стоять піднявшись ввись,
Сюди ще йдуть, бо пам'ятати мусять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823228
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2019
автор: Віталій Назарук