Між книг живих, в тривозі і безсонні,
Минає ніч, колише стрій думок,
Слова падуть, мов сльози у пісок,
Десь в'є зима тенета срібнотонні...
Ось промінь перший. В дня нового грай
Вливаються життя барвисті гами,
Ці лаконічні, мудрі телеграми,
Їх надсилає Всесвіт - лиш читай.
І ти читаєш, й серце б'є чіткіш:
То ж стугонять нового світу ритми,
І в воскресіння слова, як молитви,
Вплітається душі твоєї вірш.
Щось книги велемудрі гомонять -
І духу осягаєш таємниці...
Гучать слова, живі барвисті птиці, -
Апофеоз, натхнення, благодать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823149
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2019
автор: Світла(Світлана Імашева)