Помрій...
Чого хотів би для душі?
Солодких снів, чи... звично, просто яви,
Чи теплий тихий плин моїх віршів,
Чи з поцілунків й пестощів облави?
В усьому:
й сни, й реальність, й лава слів,
І стук сердець, і з ніжності пігулки.
Й температура пристрасних полів,
І почуттів невивчені завулки.
Скажи, направду…
Усвідомлю я
Стежину ту до істинного щастя.
Хто зрозумів без слів спів солов’я,
Тому любов міфічною не здасться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823010
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2019
автор: Полісянка