Шануйте діти свою матір поки жива!
і як відкриті для вас в отчій хаті двері.
Як її не стане на світі ви сирота,
не раз затужити без неї у оселі.
Наварить, напече засяє в будні свято,
і подасть, вам у ліжко їсти ,щось смачненьке.
Не відштовхуйте, від себе старої мати,
для неї, як сонце сяєте у серденьку.
Багато вона зазнала горя і біди,
і від зорі до зорі трудилася для вас.
I дайте, її честь... очі витріть від сльози ?
і віднайдіть, для неї хвилинку і свій час.
Натруджені руки і посивілі скроні,
на змарнілім личку печаль смуток і журба.
Не тривожте,її осінь- синочки доні!
не завдавайте, проблем коли вона в літах.
Чи вам двадцять ,тридцять ,чи сорок i п'ятдесят,
ви для неї завжди будете її дитина.
Нехай за вікном, проливає дощ і б'є град,
нахиляйте небо в заметіль хуртовину.
І добрим ласкавим словом її зігрійте,
пригорніть, і зацілуйте руки золоті!
І залишайте , справи... матір пожалійте!
вона думає ,про вас їй не спиться у сні.
Мама, дала вам життя, любов, ласки земні,
будьте,не байдужі до неї милі діти!
Не цурайсь, як похилиться, як верба до землі ,
лети ,на крилах до неї даруй їй квіти.
Із далеких країв поспішайте додому!
де ви народились, не обминайте хати !
Вона як лікар, залікує рану, втому....
приголубить, все простить, пробачить вам мати.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822960
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2019
автор: Чайківчанка