(Автор Наталія Глиняна)
Так ніхто не кохав, як любив він її,
Аж від щастя світилися очі.
Дарував обіцянки і клятви свої,
Що не бачить без неї дня й ночі.
Що не стріне нікого, і через роки,
Пронесе лиш єдине кохання.
І лунали, від серця, безспинно думки,
Ця любов назавжди є остання...
Та, нажаль, не судилося бути разом,
Обернулося щастя спиною.
Бо поснула кохана, його, вічним сном,
Від хвороби страшної, зимою...
Так ніхто не кохав, як любив він її,
І до смерті тримав дане слово.
Їх кохання не довго було на землі,
Та на небі зустрінеться знову...
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822841
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2019
автор: Наталія Глиняна