Милують око ніжні краєвиди,
Та якось на душі сьогодні пусто...
Ми легше переносим справжні біди,
Аніж коли страждає самолюбство!
Воно руйнує віру найтвердіших,
Вбиває найсвятіші почуття!
Воно лоскоче нас руками інших
І затуляє Вічнеє життя!
Хати над річкою до півночі поснули,
Та понад обрієм ще злегка голубе...
Які б закохані ми іноді не були -
Та більш всього ми любимо Себе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822832
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2019
автор: Протоієрей Роман