Давненько, десь заблукав спокій,
Мо» спить, принишк, серед снігів,
З думками в боротьбі жорстокій,
Мабуть, не треба ніяких слів.
Вони ж, химерні на все здатні,
Давно здається сірим сонце,
Як кинеш оком – мов гарматні,
Нависли, хмари – охоронці.
Не впустять спокій, у неба синь,
Бо ж там, літають, ясні мрії,
Втечу, від воїн та потрясінь,
В зимі, сховаю безнадію.
О1.12.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2019
автор: Ніна Незламна