Бачу знов повелася з нудьгою
Не спалила..., жевріли б мости
Від його відхирстилась журбою
Досить прози дитячі плести
Я тебе забуваю поволі...
Як за зиму у травні санчата
Дотепер мозок був у неволі
А було що, насправді втрачати"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822741
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2019
автор: tosikosan