Щодня я кілометри відміряю
Казкової, зимової краси.
І на шляху своєму зустрічаю
Поля, луги і ріки, і ліси.
І в тиші дивній чути – серце б’ється!
У срібло одягнулись дерева,
Мов у раю земному я, здається.
І линуть щирі від душі слова.
На гору я високу підіймуся
І ніжно обніму весь дивосвіт,
І, як завжди, Творцю я помолюся
За те, що мій продовжує політ.
Я не втомлюсь красу земну любити
І Батьківщини відстані долать,
І, мов на крилах, по лижні летіти,
І на весь світ про рідний край співать.
24.01.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822601
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2019
автор: Валерій