У мене є мрії, Любий:
Волію Тебе забути,
Натішитись самотою,
Змінити усі маршрути.
У мене є звичка, Сонце, -
Тотально Тебе відчувати,
Пишатись завжди Тобою
І далі у відчай тікати.
Я знаю, Коханий, віриш?..
...Наскільки Тобі остогидла -
Для Тебе я - завше малеча.
І в тому моя провина.
У кожній хвилині - грішна.
У світлих думках - брудна.
На мить...А чи, може, навічно
Зійшла гірким цвітом я.
Зречися мене класично:
Залиш просто десь навмання... -
Відчуєш, як жваво-статично
У серці зросте зоря.
Зречись, прошу! Й непересічно -
Душею мене люби...
Я знаю - звучить комічно.
Я вірю - і це мине.
Інакше я буду страждати...
Отрутою смерті цвісти.
Ти не переймайсь - знов не стану чекати,
Бо оберу шлях, де немає Тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822530
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2019
автор: melasskayak