Росли в саду дві яблуньки. Одна була низькоросла. На ній за літо небагато яблук виросло, але ті, що зросли, були великі, солодкі та соковиті. Друга яблунька була високою, розлогою. На її гілках висіло багато плодів, проте всі вони були кислі та тверді. Якось та яблунька, що зародила, почала говорити до тієї, що мала мало плодів:
- Чого ти стоїш у саду, місце даремно займаєш? Який хосен з тебе господарю?
- А такий, що мої яблука його діти радо їстимуть, а твої – ні. Краще мати смачне у малій кількості, ніж у великій – ніяке.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822389
Рубрика: Байка
дата надходження 22.01.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)