Чи я шукаю кохання? – Та ні.
Я його культивую! -
В завжди спраглій душі уміння ростиме,
Забарвлює кров моя течію відведених днів
І прожилки істин карбує вогнем поміж ними…
Росте життєлюбний мутант, не підвладний життєвій зимі.
Позазаконно-свавільно його мій мозок створив,
Немає в кохання того ні віку, ні часу
«Порятунок» і «спокій» нізащо не визнає слів,
Сліди катувань несе на собі як прикрасу,
І з смертю на рівних чекає годину жнив.
З ним раділа повіні мрій і чуттєвій зливі,
З ним - як цілунок - зроблю навіть видих останній,
В житті споглядала його як прояви дива -
Оновлював світ себе відчайдушним коханням,
І в ньому я вільна і… безнадійно щаслива
© Олена Зінченко 22.01.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822382
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2019
автор: Zinthenko Olena