(Автор Наталія Глиняна)
Крізь тисяч років, з повна доль,
Усі отримують тут роль.
Немов, актори у театрі,
В житті сюжеті різні, в кадрі.
І ця вистава лиш єдина,
Для всіх назначена година.
Коли упасти й підійматись,
Прийти у світ і попрощатись...
Ми всі актори свої долі,
В її тенетах, як в неволі.
Нема антрактів і спочину,
Потрібно рухатись без спину.
Й яка б не була, ця дорога,
Завжди веде до епілога...
адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822366
Рубрика: Нарис
дата надходження 22.01.2019
автор: Наталія Глиняна