Ти зіграла для мене цю роль
Тільки грою це важко назвати
Кожен з нас у падінні герой
Що готовий на подвиг до страти
Так і я, завжди поруч мов тінь
На півкроку, ось там, за юрбою
Серед сотень зірок мерехтінь
На коліна упав я без бою
Бо моя запалала зоря
Чорно-білими фарбами зранку
Хоч минулого ще догорав
шанс цілунок спіймать на останку….
Ти здолала, не сотні – мене
Заодно небо й сонце з тобою
Лиш закоханий мрію збагне
Й відречеться назавжди спокою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822262
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2019
автор: Тарас Слобода